ГЛАВА 17 ВНУТРІШНІЙ АУДИТ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Экономико-правовая библиотека

Учебников в библиотеке - 334                                                                Ищите же прежде Царства Божия и правды Его, и это все приложится вам. (Матф.6:33)

ГЛАВА 17 ВНУТРІШНІЙ АУДИТ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Мета вивчення
Після вивчення глави 17 Ви повинні знати:
1. Що таке внутрішній аудит комерційного банку.
2. Його місце і роль в системі внутрішнього контролю фінансово-господарської діяльності банку.
3. Основні види внутрішнього аудиту в банку.
4. Методику внутрішнього аудиту касових операцій.
5. Методику внутрішньо-банківського аудиту розрахункових операцій.
6. Принципи методики внутрішньо-банківського аудиту кредитних операцій.
7. Методику аудиту валютних операцій.
8. Основні принципи методики внутрішньо-банківського аудиту операцій з цінними паперами.
9. Методику внутрішньо-банківського аудиту доходів і витрат. 
10. Методику внутрішньо-банківського аудиту оподаткування.

17.1. Внутрішньо-банківський аудит у системі внутрішнього контролю
У сфері банківської діяльності точиться постійна конкурентна боротьба не стільки і не лише за кількість клієнтів, а й за подальше нарощування видів і обсягів послуг для задоволення попиту користувачів цих послуг. У конкурентній боротьбі важливим засобом е внутрішній аудит, який допомагає утриматися на ринку. В банках з цією метою створюються відділи, що формують і координують виконання планів внутрішнього аудиту.
Отже, необхідно чітко усвідомити суть понять «зовнішній аудит банку» і «внутрішній аудит банку».
Зовнішній аудит банку — це визначення стану банку на основі перевірки правильності складання та підтвердження достовірності балансу, обліку прибутків та збитків, аналізу стану обліку, відповідність обліку та дій банку вимогам чинного законодавства, дотримання рівності прав акціонерів (учасників) при розподілі дивідендів, голосуванні, наданні прав на придбання нових акцій тощо та підготовка висновків Для надання інформації керівництву, акціонерам (учасникам) банку та іншим користувачам.
Внутрішній аудит банку — це незалежна експертна діяльність аудиторської служби банку для перевірки і оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання посадових обов'язків співробітниками банку. Внутрішній аудит передбачає отримання в документальній формі процедур і опису методів, які застосовуються банком для здійснення внутрішнього контролю.
Внутрішній аудит є однією з форм внутрішнього фінансово-господарського контролю діяльності банку.
Якщо внутрішньогосподарський контроль безперервний, здійснюється всіма організаційними, економічними і технічними службами і при цьому охоплює всі підрозділи фінансово-господарської діяльності банківської установи, то внутрішній аудит здійснюється періодично і тільки спеціалістами-аудиторами з конкретної теми (об'єкта).
Разом з тим об'єктом дослідження аудиторів є не внутрішній адміністративний контроль, а лише його підфункція — внутрішній бухгалтерський контроль, яка зумовлює ефективне інформаційне забезпечення процесу управління.
Завданням внутрішнього аудиту є функції запобіжного, оперативного, післяопераційного і стратегічного видів фінансово-господарського контролю, що особливо важливо в умовах недосконалості законодавчої бази з оподаткування.
Обов'язком внутрішніх аудиторів є перевірка системи контролю, яка скерована на розробку політики банку в межах чинного законодавства для досягнення його програмних цілей, а також оцінки економічності й ефективності операцій банку. Для цього внутрішній аудит вивчає систему контролю за активами і пасивами банку, аналізує ситуації ризику і заходи щодо запобігання банкрутства, варіанти інвестиційної політики банку, форми впровадження найбільш економічно доцільних нетрадиційних послуг (лізингових, факторингових і трастових).
Отже, тут внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, в процесі її проходження і після завершення дає експертну науково обгрунтовану оцінку господарським операціям і процесам, що не є функцією внутрішньогосподарського контролю або ревізійної комісії Правління банку.
Враховуючи запобіжну і стратегічну роль внутрішньо-банківського аудиту, а також його загально визначені принципи, що грунтуються на практиці, можна виділити такі найважливіші функції:
— перевірка достовірності обліку надходження, використання, вибуття та нарахування зношення (з віднесенням його за напрямками цільового призначення) основних засобів та нематеріальних активів; достовірність розмежування за вартістю таких засобів праці, як малоцінні та швидкозношувані предмети та основні засоби;
— перевірка достовірності й правильності відображення в обліку різних видів господарських матеріалів і малоцінних предметів;
— правильність і законність касових операцій;
— дотримання правил виконання валютних операцій;
— законність і достовірність відображення в обліку і звітності кредитних та розрахункових операцій;
— правильність відображення в обліку і звітності цінних паперів, у тому числі боргових, для перепродажу, інвестиційних;
— достовірність і правильність відображення в обліку і звітності грошових коштів на розрахункових, поточних, депозитних, вкладних, кредитних та інших рахунках;
— достовірність віднесення витрат за рахунок собівартості чи власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку;
— правильність нарахування та використання коштів на рекламні та представницькі витрати;
— перевірка повноти, правильності й достовірності відображення в обліку доходів та фінансових результатів;
— правильність відрахувань у різні бюджетні та позабюджетні фонди;
— правильність нарахування і сплати всіх видів податків;
— всебічний аналіз фінансових операцій; активів (доходних і недоходних), пасивів (власних і залучених), доходів і витрат, прибутків (збитків), рентабельності та дотримання відповідних нормативів.
За наслідками внутрішнього аудиту кожного об'єкта здійснюються як запобіжні заходи щодо виправлення обліку «невірно», з порушенням чинних державних законодавчих і нормативних актів, відображення операцій, так і орієнтування цих операцій на стратегічно більш економічно ефективні.

17.2. Внутрішній аудит касових операцій
Під розрахунково-касовим обслуговуванням банку розуміємо прийом, видачу і збереження грошових знаків. Його здійснюють через операційну касу банку, до складу якої (залежно від кількості клієнтів і обсягів операцій) можуть входити прибуткові й видаткові каси, прибутково-видаткові каси, каси розміну грошей, вечірні каси та каси перерахунку грошової виручки.
Облік касових операцій в банках України регламентується:
1. Інструкцією Національного банку України щодо організації емісійно-касової роботи в установах банків України за № 1 від 07.07.94 р.
2. Інструкцією Національного банку України щодо організації роботи з готівкового обігу установами банків України за № 4 від 20.06.95 р.
Перелічені нормативні документи передбачають:
— загальний порядок ведення касових операцій;
— правила зберігання грошових знаків;
— правила перевезення грошових знаків;
— порядок заміни і знищення пошкоджених банкнот і монет;
— порядок складання і подання звітності по касі. Документальними джерелами для здійснення внутрішнього аудиторського контролю касових операцій є:
— первинні касові документи;
— касові журнали на приход і видаток;
— касові книги;
— довідки касирів приходних і видаткових кас;
— виписки з особистих рахунків клієнтів, журнал реєстрації приходних і видаткових касових документів.
Деякі фахівці з банківського аудиту, зокрема, доцент кафедри банківської справи Фінансової академії при уряді Російської Федерації С. О. Горіна (див. список літератури в кінці підручника), радить планувати і проводити аудит касових операцій на основі програмно-контрольної оцінкової таблиці. За своєю побудовою вона є не тільки переліком питань, які необхідно з'ясувати під час перевірки, не лише розкриває технологію аудиторського процесу касових операцій, але й дає можливість здійснювати їх оцінку щодо законності, доцільності й правильності документального оформлення.
Нижче наводимо цю оцінкову таблицю, сформувавши її зміст відповідно до вимог Закону «Про банки і банківську діяльність в Україні» та вимог інструкцій і методичних вказівок НБУ з ведення касових операцій.

№ з/п

Аудитором перевіряється

Повинно бути встановлено

1.

Стан угод про повну матеріальну відповідальність осіб, що працюють з готівкою та іншими цінностями

Наявність угод з матеріально відповідальними особами і юридична правильність їх оформлення

2.

Дотримання порядку здійснення операцій в приходних касах

1. Правильність оформлення первинних документів, заповнення і ведення журналів їх реєстрації

2. Ідентичність даних первинних документів з даними касових журналів і книг, довідок, виписок з особистих рахунків клієнтів

3.

Дотримання порядку здійснення операцій у вечірніх касах та касах перерахування

Правильність заповнення супровідних відомостей до сумки з грошовою виручкою та документального оформлення інкасованої грошової виручки

4.

Дотримання порядку здійснення операцій видатковими касами

1. Правильність заповнення реквізитів видаткових первинних касових документів

2. Ідентичність даних останнім даним касових книг і журналів, а також випискам з особових рахунків клієнтів

3. Правильність ведення книги реєстрації сум, виданих під звіт касиру грошового сховища

5.

Дотримання порядку звірки і заключення операційної каси; організація контролю за видачею грошей

1. Ідентичність даних касових обігів і даних касових книг та журналів

2. Наявність підписів касирів і операційних працівників

6.

Дотримання повноти і вірності обміну цінностей у сховищах

1. Правильність комплектації та розфасування грошей і цінностей

2. Правильність ведення книги обліку цінностей, що знаходяться в сховищах

7.

Дотримання касового планування і ліміту залишків каси банку

1. Наявність касових планів клієнтів

2. Наявність встановлених банком лімітів клієнтам за залишком готівки грошей в їх касах

3. Дотримання клієнтами ліміту

8.

Дотримання ліміту розрахунків готівкою

Наявність ліміту для банку та його дотримання

9.

Дотримання правил касових операцій з валютною готівкою

1. Правильність заповнення первинних касових документів на надходження та видачу готівкової валюти

2. Ідентичність даних первинних документів і даних касових книг та журналів

10.

Стан звітності про касові обіги банку

1. Правильність обліку касових операцій в цілому (висновок)

2. Достовірність звітності про касові обіги в банку

3. Дотримання строків звітності

З урахуванням спеціалізації банку, обсягів тих чи інших операцій, замовлень керівництва тощо, у наведену таблицю можуть бути внесені зміни щодо кількості питань, які необхідно з'ясувати.
По закінченні перевірки касових операцій здійснюється оцінка стану їх організації та ведення обліку і розробляються управлінські або адміністративні заходи щодо ліквідації порушень і недоліків та облікові заходи щодо вдосконалення облікового контролю.
Досвід свідчить, що найбільш типовими порушеннями, виявленими під час перевірки касових операцій, бувають:
— порушення ліміту каси;
— порушення граничних норм розрахунку готівкою грошей;
— неправильне документування і ведення касових операцій;
— виправлення в приходних і видаткових касових документах;
— несвоєчасне проведення інвентаризації каси і т. п.

17.3. Внутрішньобанківський аудит розрахункових операцій
Аудит розрахункових операцій виявляє правомірність розрахункових операцій і дотримання розрахункової дисципліни згідно з інструкціями та іншими нормативними документами НБУ.
У процесі перевірки з'ясовується дотримання:
— визначеного порядку відкриття і закриття рахунків клієнтів у банку;
— встановлених лімітів залишку грошей в касі клієнтами;
— запровадженого порядку розрахункового обслуговування згідно з укладеною з клієнтом угодою;
— розрахункової дисципліни за рахунками (розрахунковими, поточними, бюджетними, валютними, кореспондентському);
— законодавства щодо здійснення безготівкових розрахунків. Як робоча програма рекомендується, як і для аудиту касових операцій, наведена нижче оцінкова таблиця розрахункових операцій.

№ з/п

Аудитором перевіряється

Повинно бути встановлено

1

Обгрунтованість відкриття і правильність ведення розрахункових, поточних бюджетних рахунків і валютних рахунків резидентів і нерезидентів

1. Достовірність і повнота документів, необхідних для відкриття розрахункових поточних, бюджетних і валютних рахунків

2. Правильність реєстрації рахунків, що відкриваються

3. Задовільні умови зберігання юридичних справ клієнтів

4. Відповідність порядку відкриття і ведення розрахункових, поточних, бюджетних рахунків згідно плану рахунків бухгалтерського обліку і вказівок щодо його застосування.

5. Дотримання вимог законодавства щодо відкриття і закриття розрахункових, поточних, бюджетних і валютних рахунків

2.

Дотримання правил здійснення безготівкових розрахунків:

— платіжними дорученнями;

— платіжними вимогами-дорученнями;

— гарантійними дорученнями;

— чеками;

— векселями

1. Дотримання правил, передбачених нормативними документами НБУ:

— оформлення документів;

— умов;

— строків розрахунків;

— наявності грошей на рахунках платників;

— розв'язання суперечок і конфліктних ситуацій

3.

Стан дебіторської і кредиторської заборгованості банку

1.Строки виникнення

2. Причини непогашення або відшкодування

3. Своєчасність нарахування податку в бюджет з простроченої кредиторської заборгованості

4. Наявність сумнівної заборгованості

4.

Оцінка обліку розрахункових операцій

1. Правильність відображення в обліку розрахункових операцій

2. Черговість платежів

3. Дотримання цільового призначення

4. Законність розрахунків

Досвід свідчить, що найбільш типовими помилками, що виникають у процесі внутрішнього аудиту розрахункових операцій, є:
— неповна комплектація юридичних справ клієнтів (відсутність довідок про взяття на облік у державній податковій адміністрації, відсутність нотаріально завіреного свідоцтва про реєстрацію тощо);
— порушення черговості платежів;
— порушення ліміту видачі готівки з рахунків клієнтів;
— виправлення в розрахункових документах;
— несвоєчасність розрахунків за поданими клієнтами платіжних дорученнях та інші порушення розрахунково-платіжної дисципліни.

17.4. Внутрішньобанківський аудит кредитних операцій
Кредитні операції банків підрозділяють на активні та пасивні.
Активні кредитні операції — це операції з кредитування клієнтів і надання кредитів іншим банкам (міжбанківський кредит).
Пасивні кредитні операції— це операції з одержання міжбанківського кредиту в НБУ і в інших банках.
Аудит активних операцій здійснюється з метою:
— перевірки законності здійснюваних банком операцій;
— аналізу й оцінки ризику кредитних операцій;
— оцінки якості управління активними операціями.
Інформаційними джерелами для перевірки кредитних операцій є:
— нормативні документи Національного банку України;
— угоди про надання кредиту;
— угоди і документи про забезпечення зобов'язань з кредитування;
— угоди про заставу майна;
— кредитні справи клієнтів;
— регістри бухгалтерського обліку (меморіальні ордери, особисті рахунки, обігово-сальдові відомості);
— баланси клієнтів і банку.
Як механізм (програма) здійснення внутрішньобанківського аудиту кредитних операцій рекомендується використовувати оцінкову таблицю такої структури і змісту:

№ з/п

Аудитором перевіряється

Повинно бути встановлено

1.

Повнота поданих клієнт - одержання кредиту

Наявність необхідних документів згідно вимог

2.

Обгрунтованість відачі кредитів (забезпеченість):

— бланкових; банків;

— під гарантії страхових компаній;

— під заставу

Рівні (ступені) ризику

1. Наявність протоколу засідання кредитної комісії з надання позички

2. Наявність розрахунків ступенів ризику

3. Юридична відповідність кредитних угод або документів, що забезпечують виконання зобов'язань з кредитування

3.

Дотримання визначеного нормативними документами НБУ порядку відкриття, ведення і закриття позичкових рахунків

1. Наявність необхідних документів на відкриття позичкових рахунків

2. Наявність розпорядження керівника банку

4.

Правильність нарахування, оформлення і утримання відсотків за позичками

Відповідність нормативним (рекомендаційним) документам і листам НБУ

5.

Наявність простроченої заборгованості з кредитів; правильність її обліку

1. Дотримання строків пролонгування

2. Своєчасне віднесення до простроченої заборгованості

3. Нарахування відсотків за заборгованістю; чи віднесені вони за рахунок власного прибутку

6.

Оцінка стану і реальності простроченої заборгованості

Правильність віднесення простроченої заборгованості ДО:

— сумнівної;

— небезпечної;

— безнадійної

7.

Наявність і своєчасність створення і використання резерву витрат за позичками

1. Можливість

2. Своєчасність

3. Достатність розмірів

8.

Оцінка виданих кредитів за ступенем ризику

1. Проведення розрахунків за

2. Оцінка ризику видачі кредиту

9.

Своєчасність і правильність списання на результати діяльності безнадійно виданих кредитів

1. За рахунок резерву втрат за позичками

2. За рахунок власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку (спецфондів)

Найбільш типовими порушеннями, що можуть бути виявлені при перевірці кредитних операцій, є:
— недостатнє обгрунтування виданих позичок;
— невірне нарахування відсотків;
— несвоєчасне віднесення прострочених позичок на призначений для цього рахунок;
— відсутність або недостатній розмір резерву на можливі збитки за позичками;
— юридична неправомірність кредитних і заставних угод і відносин і т. ін.

17.5. Внутрішньобанківський аудит валютних операцій
Мета внутрішньобанківського аудиту валютних операцій — з'ясувати:
— чи дотримуються банком норми валютного регулювання;
— наскільки правомірно здійснюються валютні операції;
— достовірність відображення в обліку;
— постійний контроль за розрахунково-грошовими операціями з метою запобігання порушень, фінансових санкцій податкових органів та вишукання резервів зростання прибутковості валютних операцій. Основні законодавчі та нормативні документи, якими необхідно послуговуватися при внутрішньобанківському аудиті валютних операцій:
1. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютний контроль» № 15-93 від 19.02.93 р.
2. Інструкція НБУ «Про порядок застосування статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютний контроль» № 15-93 від 19.02.93 р.
3. Телеграма НБУ «Про комісійні збори в інвалюті» № 19009/ 1035 від 31.05.93р.
4. Указ президента України «Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю» № 195/193 від 08.06.93 р.
5. Інструкція НБУ «Про порядок здійснення розрахунків з експортно-імпортних операцій за умови відтермінування платежів або поставок» № 139 від 16.06.94 р. з доповненнями № 19011/649 від 24.02.95 р.
6. Телеграма НБУ «Тимчасовий порядок ведення уповноваженими банками України відкритої валютної позиції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на валютному ринку України» № 1 від 03.01.96 р.
7. Телеграма НБУ «Операції з міжнародних розрахунків у національних валютах країн СНД» № 13-112/383-1265 від 11.03.96 р.
8. Телеграма НБУ «Роз'яснення з питань придбання валюти на УМВБ і міжбанківському ринку» № 13-312/198-2106 від 17.04.96 р.
Документами, які підлягають перевірці та систематичному контролю за валютними операціями, е:
— первинні документи (митні декларації, рахунки-фактури і валютні документи при акредитивній формі розрахунків);
— облікова первинна документація;
— міжнародні контракти, угоди;
— кредитні угоди;
— регістри бухгалтерського обліку (машинограми, обіговосальдові відомості);
— бланки на дату перевірки.
Відповідно до мети аудиту валютних операцій питання, що перевіряються, і одержані результати доцільно відображати в окремій оцінковій таблиці-програмі для висновків і вжиття заходів з метою усунення виявлених порушень.

№ з/п

Що п еревіряється

Повинно бути з'ясовано

1.

Валютна ліцензія

1. Наявність відкритих рахунків (наприклад, позичкових і вкладних), які не вказані в ліцензії

2. Операції здійснюються в філіях за умови дозволу на їх проведення тільки в Головній конторі.

3. Наявність в установі банку внутрішніх нормативних документів, що регламентують ті або інші операції

2.

Правомірність використання рахунків

1. Наявність журналу і самої реєстрації валютних рахунків

2. Однаковість системи валютних рахунків у Головній конторі та філіях

3. Реальність дебіторської заборгованості (за строками давності, за банкрутами, що перебувають у розшуку)

3.

Перевірка правильності й повноти обліку використання бланків суворої звітності

1. Несистемний облік бланків без обліку їх на відповідних позабалансових рахунках

2. Нецільове використання позабалансових рахунків

3. Недотримання визначеної форми бланків

4.

Переоцінка валютного балансу

1. Своєчасність

2. Правильність розрахунків. У зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти

3. Правильність віднесення результатів переоцінки на окремий рахунок

5.

Ведення кореспондентських відносин через рахунок «ностро»

1. Наявність і повнота матеріалів, зібраних для запровадження корвідносин

2. Наявність альбомів підписів банків-кореспондентів, а також архівація замінених альбомів

6.

Ведення позицій за кореспондентськими рахунками

Розбіжність між даними обліку за балансом і виписками з коррахунку, що виявляється шляхом звірки: валютного балансу, виписок за транзитними рахунками і коррахунках із банків кореспондентів (за рахунками «ностро»)

7.

Кредити в інвалюті

1. Наявність заборгованості видачі кредитів у готівковій валюті фізичним особам, не зареєстрованим як підприємці.

2. Відповідність вимогам щодо нарахування відсотків і ведення відомостей для цього

3. Використання валюти як предмета застави лише за наявності індивідуальної ліцензії НБУ

8.

8.1

8.2

8.3

Ведення рахунків клієнтів

Юридичне оформлення рахунків

Підтвердження залишків на рахунках клієнтів

Приходні операції

Законність відкриття рахунків: наявність підтвердження податкового органу про реєстрацію

1. Шляхом звірки даних за балансом з залишками на рахунках клієнтів

2. Шляхом запитів на підтвердження від окремих клієнтів

Наявність розходжень шляхом звірки даних за блок-рахунками клієнтів з виписками за коррахунками банку

8.4

Видаткові операції

1. Законність здійснення імпортних операцій клієнтури за наявністю первинних документів, які обґрунтовують переведення коштів

2. Правильність ведення журналу обліку попередньої сплати клієнтів

3. Правильність закриття попередніх сплат на основі митних декларацій або інших документів

8.5

Готівково-грошові операції

Законність видачі валютної готівки із каси банку клієнтам (на відрядження і з іншою метою)

9.

Операції обмінних пунктів

1. Законність відкриття обмінного пункту

2. Правильність бухгалтерського обліку

3. Періодичність і якість контролю з боку банку

4. Можливі зловживання

5. Шляхом аналізу рівень доходності й економічна доцільність конкретного обмінного пункту на предмет

10.

Валютна позиція

1. Правильність визначення ліміту установі банку згідно нормативів НБУ

2. Наявність контролю за перевищенням суми визначеного ліміту

11.

Операції за рахунком «лоро»

1. Обгрунтованість перерахувань клієнтами банку на рахунки «лоро» відповідно до вимог НБУ

2. Наявність кореспондентських угод

3. Розбіжність між даними обліку залишків за балансом банку і виписками з рахунку «лоро» клієнтів

12.

Біржові операції

1. Законність придбання валюти на міжбанківському ринку

2. Правильність обліку відповідно до вимог НБУ